Житомир, Україна - квітень 2009 - У пологовому відділенні Житомирського обласного центру матері й дитини розгублено-зніяковілий, але щасливий чоловік лежить із двійнею немовлят на грудях. Хлопчик та дівчинка народилися шляхом кесарського розтину, тому поки з їхньою мамою працюють лікарі, саме тато має обійняти малюків.

„Це не мода, а науково обґрунтована потреба, – пояснює керівник програми ЮНІСЕФ „Здоров'я та розвиток дитини” Олена Шерстюк. – По-перше, батько зігріває дитину теплом свого тіла, оскільки малюк ще не здатен до самостійної терморегуляції. По-друге – запускаються механізми імунної системи. Через контакт шкіри до шкіри дитина отримує не агресивну лікарняну, а «домашню» інфекцію, проти якої в неї вже є антитіла.”

“По-третє і найважливіше – закладаються основи психічного здоров’я, дитина відчуває, що світ, в який вона прийшла, дружній, люблячий, теплий, чує биття серця свого батька. Якщо мати з якихось причин не може взяти дитинку на груди після народження, то це має зробити тато. Не бабуся, не сестра, а саме тато”, додає Олена Шерстюк.

80% пологів, що приймають у Житомирському обласному центрі матері й дитини, – партнерські. Жінки самі обирають, кого з близьких людей вони хочуть бачити поруч із собою у відповідальні години, і зазвичай моральну та фізичну підтримку їм надають саме їхні чоловіки.

У цьому провідному медичному закладі допомагають жителям територій, постраждалих внаслідок Чорнобильської катастрофи. Згідно з дослідженням, яке Дитячий фонд ООН провів на цих територіях, знання чоловіків із більшості медичних питань, пов’язаних із вагітністю, здоров’ям матері та дитини, на 20% нижчі, ніж знання жінок. Схожу картину можна спостерігати і в інших куточках України. Але оскільки „чорнобильські” регіони є однією із зон особливої соціально-економічної та відповідно медичної вразливості, ЮНІСЕФ розпочав роботу зі створення на цих територіях мережі тато-шкіл.

Знання дає силу
Тато-школи – це безкоштовні освітні центри, де чоловіки роз’яснюють чоловікам, як це воно, бути дбайливим, освіченим, відповідальним батьком. Розповідають про те, що відбувається із жінкою від час вагітності та пологів, а також про партнерські пологи. Тут навчають методів ненасильницького вирішення родинних конфліктів, основ приготування їжі для малюків, пояснюють, як зареєструвати дитину та отримати на неї державну допомогу тощо.

Перша тато-школа в Житомирі пройшла процес офіційної реєстрації наприкінці березня. Робота щодо створення цих закладів зараз триває у Новгород-Волинському, Бердичеві, Ємельчині, Овручі й Коростені.

„Якби десять років тому мені і моїм друзям сказали, що ми будемо займатися цією справою, ми би просто посміялися, – розповідає засновник руху зі створення тато-шкіл, керівник Українсько-шведського проекту OLEH Володимир Марценюк. – Ми були звичайними нормальними мужиками, які категорично не сприймали насилля і розуміли, що щось треба змінювати в суспільстві. Нам не подобалися хибні авторитети: уявлення про те, що 25-річний голомозий ублюдок на мерседесі – успішний нормальний пацан, а батько родини, який силу-силенну років пропрацював на одному підприємстві – лох”.

Чоловіки однакові усюди
Інженер за фахом, господар сільськогосподарської фірми та батько 12-річної дочки, пан Володимир починав свою громадську діяльність у себе на Вінничині зі створення кризових центрів для чоловіків. Не алкоголіків і наркоманів, а для тих, хто тимчасово потрапив у тяжку життєву ситуацію: переживає розлучення, був звільнений із роботи, втратив контакт із дітьми тощо.

„Ми дуже хотіли відкрити тато-школу – із використанням багаторічного досвіду роботи таких закладів у Швеції, – розповідає Володимир Марценюк. – Спершу нам всі казали, що ідея провальна, мовляв, шведи багаті, їм нема чого робити, а наші мужики зовсім інші. Але ми на власному досвіді – допомагаючи відкривати тато-школи у Киргизстані, Казахстані, Литві, – переконалися: чоловіки однакові в усьому світі”.

Стандартна тривалість курсу в тато-школах – шість занять по дві години кожне. „Але з 2004 року, відколи ми розбудовуємо нашу мережу, жодного разу заняття не тривало менше п’яти годин, – усміхається пан Володимир. – І ніколи курс не обмежувався шістьма заняттями. У Вінниці ми навіть уклали договір із місцевим кулінарним училищем, і на його базі з його спеціалістами проводимо спеціальні заняття”.

Запитання, яке найчастіше ставлять слухачі тато-шкіл: „Коли можна вступати в статевий зв’язок після пологів?” „Я скоро просто банери на цю тему зроблю і всюди розвішу”, – сміється пан Володимир. Найбільший інтерес слухачів викликають медична і фінансово-юридична частина програми. „На жаль, гендерна проблематика для України ще нова. Але після першого заняття чоловіки починають розуміти, що гендер – це не лайка”, – розповідає лідер тато-руху.

Він згадує хлопця-тракториста із Івано-Франківської області: „Цей дуже релігійний чоловік вихований у консервативних традиціях прийшов у тато-школу з думкою про те, що все має бути за Біблією. І вважав, що „жена да убоится мужа своего” – це основний принцип родинних взаємин. Коли ж він прослухав повний курс і потім прийшов на наступну групу, то приніс із собою списаний зошит і всім доводив, що насправді все зовсім не так, як багато хто звик інтерпретувати цю біблійну настанову”.

***

Спільна програма ЮНІСЕФ та українсько-шведського проекту OLEH зі створення мережі тато-шкіл у Житомирській області із подальшим поширенням на всі території, постраждалі від аварії на ЧАЕС, розпочалася у вересні 2008 р. Спільними зусиллями тато-школи також було засновано в Івано-Франківській області, зараз триває аналогічна робота на Донеччині. Перша в Україні тато-школа виникла на Вінничині, а зараз мережа вже працює у десяти областях. (ЮНІСЕФ)

 

 

Прочитати більше історій успіху:
Дитячий фонд ООН (ЮНІСЕФ)
Міжнародна організація праці (МОП)

За детальнішою інформацією про роботу Системи ООН в Україні, звертайтеся:
Інформаційний відділ Представництва ООН в Україні
Кловський узвіз,
Tel. +38 044 253 9363
Fax +38 044 253 3607
www.un.org.ua