28 червня 2018 року, Інвестиції в економіку догляду потрібно подвоїти, щоб запобігти глобальній кризі в цій галузі, - йдеться в новій доповіді МОП.

Важливі зміни в політиці повинні дати відповідь на зростаючу потребу в догляді та вирішенні величезних розбіжностей між обов'язками жінок та чоловіків. Цифри показують, що жінки витрачають більше ніж три чверті часу на неоплачувану роботу по догляду.

У доповіді зазначається, що подвоєння інвестицій в освіту, охорону здоров'я та соціальну роботу до 2030 року можуть створити 475 мільйонів додаткових робочих місць.

Відповідно до доповіді Робота по Догляду та Професії Пов’язані з Доглядом для Майбутнього Гідної Праці, у 2015 році 2,1 мільярди людей потребували догляду, у тому числі 1,9 мільярд дітей віком до 15 років та до 200 мільйонів людей похилого віку. Очікується, що до 2030 року цей показник сягне 2,3 мільярдів через додаткову потребу у догляді ще 200 мільйонів дітей та людей похилого віку.

"Світова популярність нуклеарних сімей та одноосібних домогосподарств, а також зростання зайнятості жінок у деяких країнах підвищує попит на роботу по догляду. Якщо проблему дефіциту роботи по догляду та її якості не буде належним чином вирішено, це призведе до серйозної та нестабільної глобальної кризи та подальшого посилення гендерної нерівності у світі праці", - заявила Лора Аддаті, головний автор доповіді.

Дані з 64 країн, що складають дві третини населення працездатного віку в усьому світі, вказують, що на неоплачувану роботу по догляду витрачається 16,4 мільярди годин на день - це еквівалентно роботі 2 мільярдів людей, які працюють 8 годин на день без винагороди. Якщо ці послуги оцінювати, відштовхуючись від мінімальної погодинної заробітної плати, їхня вартість складатиме 9 відсотків світового ВВП або 11 трлн дол. США (паритет купівельної спроможності у 2011 році).

Жінки несуть на собі основний тягар неоплачуваної роботи по догляду

Відповідно до даних доповіді, жінки виконують 76,2 відсотки загального обсягу неоплачуваних робіт по догляду, або втричі більше ніж чоловіки.

За останні 20 років у деяких країнах внесок чоловіків у неоплачувану роботу по догляду збільшився. Проте в 23 країнах, які надають такі дані, протягом останніх двох десятиліть гендерний розрив у часі, який витрачається на неоплачувані обов'язки по догляду, зменшився всього на 7 хвилин на добу.

"Таким чином, аби закрити гендерний розрив у неоплачуваній роботі по догляду в цих країнах, необхідно витратити 210 років. Льодовиковий темп цих змін за останні два десятиліття ставить під сумнів ефективність минулої та теперішньої політики у вирішенні проблем, пов’язаних з обсягом та розподілом неоплачуваної роботи по догляду", - сказала Шона Олні, керівник відділу МОП з ґендерних питань, питань рівності та різноманітності і ВІЛ/СНІДУ.

У доповіді зазначається, що неоплачувана робота по догляду є основним бар’єром, що перешкоджає входити жінкам до складу робочої сили, залишатися в її складі та будувати кар’єру. У 2018 році 606 мільйонів жінок працездатного віку зазначили, що вони не змогли цього досягти через неоплачувану роботу по догляду. Лише 41 мільйон чоловіків заявили, що вони не були у складі робочої сили з тієї ж причини.

У доповіді МОП та Інституту Геллапа від 2017 р. було зазначено, що в усьому світі більшість жінок віддають перевагу оплачуваній роботі, включаючи тих, хто не входить до складу робочої сили, і чоловіки з цим погоджуються. На думку як жінок так і чоловіків, найбільшими проблемами для жінок, які працюють на оплачуваних робочих місцях, є поєднання трудових та сімейних обов’язків і відсутність доступного догляду. "Це означає, що велика кількість жінок могла б отримати оплачувану роботу шляхом забезпечення універсального доступу до формування політики, послуг та інфраструктури у сфері догляду", - підкреслила Олні.

Необхідність збільшення витрат на догляд

Доповідь обстоює "велике майбутнє" роботи по догляду, яка до 2030 року призведе до створення 475 мільйонів робочих місць і залучатиме державні та приватні кошти на послуги з догляду, що становитимуть 18,4 трлн. дол. США, або 18,3 відсотка загального прогнозованого ВВП. Такі інвестиції дозволять країнам до 2030 року досягти чотирьох Цілей сталого розвитку Організації Об'єднаних Націй (ЦСР): ЦСР 3 (покращення стану здоров’я і добробуту), ЦСР 4 (якісна освіта), ЦСР 5 (гендерна рівність) та ЦСР 8 (гідна праця та економічне зростання).

Такі витрати також забезпечать гідну працю для сьогоднішніх 381 млн. працівників у сфері догляду, в тому числі 249 мільйонів жінок та 132 мільйонів чоловіків. Більшість працівників по догляду зайняті у сфері освіти (123 млн.), у сфері охорони здоров'я та соціальній роботі (92 млн.). Домашні працівники є третьою за величиною групою працівників по догляду, чисельність яких сягає 70 мільйонів.

У доповіді також було показано, що більшість працівників по догляду - це жінки, які часто є мігрантами і працюють у неформальній економіці в поганих умовах та отримують низьку заробітну плату.

"Велике майбутнє роботи по догляду означає визнання, скорочення та перерозподіл неоплачуваних послуг по догляду та забезпечення гідної праці для працівників по догляду, включаючи домашніх працівників та мігрантів. Низька якість робочих місць для працівників по догляду призводить до низької якості роботи по догляду. Наша доповідь закликає до великих змін в системі догляду, макроекономіці, соціального захисту, трудової та міграційної політики", - підсумувала Аддаті.

Інші ключові результати:

  • Мами дітей віком до 6 років найбільше потерпають від обмежень можливостей зайнятості, оскільки лише 47,6% з них зайняті;
  • неоплачувані опікуни також отримують зниження якості основного робочого місця : проживання з дитиною віком до 6 років означає втрату приблизно однієї години оплачуваної роботи на тиждень для жінок та збільшення оплачуваного робочого часу на 18 хвилин на тиждень для чоловіків;
  • жінки, які мають обов'язки по догляду, частіше самозайняті, працюють у неформальній економіці та менш імовірно сплачують внески до системи соціального забезпечення;
  • ставлення до гендерного розподілу оплачуваних та неоплачуваних послуг по догляду змінюється, але модель сім'ї "чоловік-годувальник" залишається дуже розповсюдженою в суспільстві поряд з дбайливою роллю жінок у сім'ї, яка залишається основною;
  • за наявними даними у 2016 році лише 42 відсотки країн із 184 відповідали мінімальним стандартам Конвенції МОП про охорону материнства № 183;
  • за наявними даними у тому ж році 39 відсотки країн із 184 не мали законом встановленого права на батьківську відпустку (оплачувану або неоплачувану);
  • у 2015 році в усьому світі загальний показник охоплення закладами та послугами для дітей молодшого віку дітей віком до 3 років становив лише 18,3%, а для дітей віком від 3 до 6 років ледве сягав 57%;
  • у більшості африканських, латиноамериканських та азіатських країн послуги з довгострокового догляду практично відсутні.