“Молодіжний делегат України до ООН” – всеукраїнська програма, спрямована на активізацію участі молоді в міжнародній політиці та поширення принципів роботи ООН серед молоді, а також побудову діалогу між урядом України та молоддю. Молодіжний делегат виступає лобістом посилення ролі молоді в ООН, представляючи як інтереси молоді загалом, так і своєї країни зокрема.

Віталій Яремчук, аспірант кафедри європейського права та порівняльного правознавства юридичного факультету Чернівецького національного університету імені Юрія Федьковича.

ООН: В жовтні 2018 року ви їздили в Генеральну Асамблею ООН як молодіжний делегат від України. Розкажіть, з чого все почалось?

Віталій: Загалом ідея наступна: програма «Молодіжний делегат України до ООН» була заснована в 2014 році, з ініціативи Фонду Богдана Гаврилишина. Наразі програма функціонує завдяки Фонду родини Богдана Гаврилишина. Також за сприяння Міністерства закордонних справ та Міністерства молоді та спорту України обирають двох молодих людей – представників в ООН від України. Фактично, це такий молодіжний мандат. Я дізнався про це з медіа, просто прочитав оголошення про цей відкритий конкурс, який відбувається щороку. Основна ідея - це участь молоді в складі офіційної делегації. А вже на самій Генсамблеї наша мета – це співпраця з такими ж молодіжними делегатами з інших країн. Для мене це як прем’єр-ліга для молодих лідерів. Я завжди активно займався студентським самоврядуванням, був головою студентського парламенту Чернівецького національного університету імені Юрія Федьковича. Згодом ми заснували молодіжну платформу та об’єднали лідерів студентських самоврядувань Чернівецької області. Хотілося розвиватися, я побачив що це насправді найвища планка для молоді як така, бо це офіційно, це потужно, це не моделювання – а реальна участь.

ООН: А яка планка для вас зараз була б найвищою, якщо реально подивитись? Ким би ви хотіли бути в своєму майбутньому, через 10-15 років?

Віталій: Одним з напрямків я розглядаю викладання в університеті, мені це цікаво, а іншим – це напевне робота у міжнародних організаціях, міжнародна діяльність.

ООН: Викладанням зараз багато не заробиш.

Віталій: Тому це тільки один з напрямків, як на мене.

ООН: А де ви вивчили англійську? До речі, скільки вам зараз?

Віталій: Мені 25. Англійську вчив в школі, потім в університеті. Декілька років тому брав участь в міжнародній програмі в Польщі, де робочою мовою була російська, але було багато ситуацій, де необхідно було пояснити англійською. Саме тоді я зрозумів, що знання мови – це важливий інструмент, а не просто «бо батьки сказали, що треба вчити».

ООН: Чим ви займалися в рамках своєї громадської діяльності в університеті?

Віталій: Завжди займався студентським самоврядуванням, тобто активність на факультеті: представлення і захист прав студентів, вирішення різних проблем. Наприклад, у нас не видавали півроку чи навіть більше студентські квитки студентам. Це проблема, бо при цьому ти не маєш права на пільги, наприклад, при подорожах Укрзалізницею, не маєш знижок у різні заклади. Це відсутність документу який має в тебе бути за законом. В нас було дуже багато зустрічей, і через такий тиск нам вдалося пришвидшити цей процес. Схожа ситуація була і з стипендіями. Взагалі, самоврядування - це така платформа для виховання лідерів.

ООН: Ви завжди були такою активною особистістю, чи ваші лідерські здібності з’явились у певний момент?

Віталій: Найбільше вони проявилися під час навчання в університеті. На мою думку, професія юриста є дуже особливою. Це не лише про знання нормативної базиТи повинен бути всебічно розвинутим в різних сферах. І тому під впливом оточення, викладачів, цього середовища, лідерські навички почали формуватись. Я розумів, що мені є що сказати. До того ж була команда - люди які підтримували мої ідеї, і фактично ми працювали покроково, починали з факультету, потім вдалось перемогти на виборах голови студентського парламенту університету, а це найбільший університет області – 17 тисяч студентів.

ООН: Давайте повернемося тоді до самої програми молодіжних делегатів. Як ви подалися і як проходив сам відбір? Наскільки складно це було?

Віталій: Перш за все є певні вікові обмеження – від 20 до 27 років, потрібне знання англійської мови і, безумовно, активна громадська діяльність до цього. Тобто, у тебе повинен бути попередній досвід, і ти повинен чітко розуміти для чого тобі цей мандат. В мене з другої спроби вийшло. В 2016 році я подавався, пройшов до півфіналу. Взагалі там є різні етапи: загальнонаціональний відбір аплікацій, аналіз, мотиваційний лист, резюме, ну досить велика анкета. Відбирають півфіналістів, яких потім запрошують на інтерв’ю до Києва. З них залишаються фіналісти, з яких обирають зазвичай двох молодіжних делегатів, які поїдуть представляти країну на Генасамблеї.

Optimized IMG 8633

ООН: Це завжди хлопець і дівчина?

Віталій: Ні. Попередницями були Ольга Руда та Марина Михайленко.

ООН: До речі, Марія Донець - це ваша колега, по програмі, яка теж їздила з вами. Ви знали її до цього чи познайомились вже на конкурсі?

Віталій: Не знав, познайомились вже в фіналі, при відборі.

ООН: Розкажіть про вашу подорож на Генеральну Асамблею. Це дуже цікаво, як це все було?

Віталій: Це було дуже масштабно, потужно, це була моя перша поїздка до Сполучених Штатів, тим більше відразу в такому статусі. Близько трьох тижнів ми працювали при Постійному представництві України при ООН. Це було дуже емоційно, досить важко, в тому числі через особливості клімату у Нью-Йорку. В жовтні там була досить висока вологість і спочатку була адаптація до клімату і місцевості. Щодо нашої діяльності – Марія працювала на третьому комітеті, це соціальні та гуманітарно-культурні питання, а я на шостому, оскільки він ближче мені – це правові питання.

ООН: Розкажіть які були перші враження коли ви приїхали до Нью-Йорку та побачили перед собою будівлю headquarters?

Віталій: Внутрішнє хвилювання, адже ти вивчав інформацію в університеті, багато разів бачив це в фільмах і потім це все наживо. Це велика відповідальність, бо ти приїхав не представляти себе як фізичну особу, а фактично тобі дали мандат представляти всю молодь.

Упродовж Генасамблеї молодіжні делегати проводили різноманітні заходи. Ми, наприклад, разом з колегами з Грузії та Швейцарії обговорювали практику залучень молоді до ухвалення рішень на всіх рівнях. Кожен вибирав свій формат – дехто проводив у власному кафе, наприклад молодіжні делегати Сербії проводили подію в кафе де розповідали про Сербію та їх здобутки. Особлива перевага у тому, що ми не настільки обмежені протоколом як наші дипломати. Ми можемо вільніше комунікувати та обмінюватись інформацією з іншими молодіжними делегатами. Під час неформальних зустрічей ми обговорювали й питання окупації Криму і війни на Донбасі. Для мене було важливим те, що колеги розуміли реальний стан справ, незважаючи на серйозний вплив пропаганди російських ЗМІ. Функціонування програми молодіжних делегатів в Україні є дуже важливим інструментом та є величезним успіхом України. Велика вдячність, покійному вже Богдану Гаврилишину, за те що він підтримав цю ідею, і за те що його родина продовжує цю справу. Бо, наприклад, великі країни як Великобританія, Франція, Китай та Японія такої програми для молоді не мають.

Optimized IMG 9011

ООН: А в яких країнах вона є?

Віталій: В більшості немає, програма молодіжних делегатів ООН була в 38 країнах, зараз, якщо не помиляюсь, додалося ще 4 країни до списку, але зважаючи на 193 країн – це мізер.

ООН: А які це країни – це переважно Європа чи це Азія чи це СНД?

Віталій: Переважно Європа все ж таки, але є і представники інших регіонів, зокрема з Уганди, Таїланду, Республіки Корея та інші; від США не молодіжний делегат, а observer (спостерігач) - це інший формат. Коли була зустріч з Генеральним секретарем ООН Гутеррешем, шляхом жеребкування було обрано делегата та делегатку, які оголосили спільний меседж. Одним із питань було те, що варто збільшити кількість молодіжних представників держав. Антоніу Гутерреш сказав, що він знає про цю проблему, але фактично кожна держава незалежна у виборі – чи відправляти молодіжних делегатів чи ні.

ООН: А взагалі ви з ним зустрічалися, з Генеральним Секретарем?

Віталій: Так, була зустріч, спільне фото, коротка та дуже протокольна зустріч. Але варто відзначити, що перед початком сказали про ще більше обмеження часу і фактично лише одна людина мала можливість виступити. Молодіжний делегат Бельгії передав слово колезі.

Optimized IMG 9454

ООН: Women empowerment in action! (Підтримка жінок у дії!)

Віталій: Вона одразу зазначила, що вони готувались виступити разом і на що Генеральний секретар сказав «давайте виступлять обоє. На мою думку, це такий жест, досить потужний сигнал дипломатичною мовою, що для них насправді важлива думка молоді. Щодо кількості молодіжних делегатів - він сказав, що країни незалежні у виборі чи бути представленими чи ні, але пообіцяв, що повторно розішлють по країнам пропозиції, прохання – представити своїх молодіжних делегатів.

ООН: Мені цікаво, які у вас враження від штаб-квартири? Як ви знали куди пройти, як вас перевіряли? Розкажіть цей процес.

Віталій: Там суворий контроль. Фактично ми працювали при Постійному представництві України при ООН, з нашими дипломатами, які закріплені і працюють здебільшого на певних комітетах.

ООН: Як щодо вашого знання англійської термінології? Термінологію ООН буває важко зрозуміти, тим більше що це ще й інша країна. Яке у вас взагалі загальне враження від атмосфери, вона була дружньою?

Віталій: Так, були особливості. Наприклад, Третій комітет більш активний, держави активніше виступають. Це пов’язано з тим, що комітет займається культурними, гуманітарними, соціальними питаннями, а це спектри, що покривають фактично всю життєдіяльність населення відповідної країни чи регіону. На Шостому комітеті, де я працював, представники держав рідше виступають. Менший «емоційний градус» у порівнянні з Третім та всі висловлювання максимально стримані, та дипломатичні.

ООН: Що саме ви робили під час засідань комітету?

Віталій: Ми готували та узагальнювали звіти, мене залучили (і це вперше залучили делегата) до написання виступу на Шостому комітеті щодо верховенства права на національному та міжнародному рівнях. Я провів певний аналіз відповідно до завдання, і написаний мною текст потрапив до фінального виступу! На мою думку, це чудовий сигнал від нашого Представництва щодо зацікавленості у залученні молоді.

IMG 5049

ООН: У штаб-квартирі працюють люди з різних куточків світу і можна зустріти практично всі національності світу! Як вам таке різноманіття?

Віталій: Навіть на засіданнях комітету багато хто був в традиційному одязі. Пам’ятаю, що представниця ОАЕ була в красивому національному вбранні. Представники з Киргизстану мали традиційні вишивки та елементи, які доповнювали офіційний діловий стиль. Атмосфера безумовно робоча, часом досить напружена. Наприклад, на Шостому комітеті ми обговорювали розслідування випадків зловживання правами персоналу ООН у справах пов’язаних з сексуальним насильством та корупцією. Це було досить складно.

ООН: Поки ви були три тижні в США, вас водили на якісь культурні програми?

Віталій: Звичайно! Була зустріч із українською діаспорою, представниками організації «Razom for Ukraine» («Разом для України»). Це неймовірне об’єднання українців, які згуртувалися під час Революції Гідності. Вони допомагали в той непростий час і продовжують це робити й зараз. Ми були на щорічній зустрічі «Razom». У Нью-Йорку є дуже класні українські локації, наприклад, Український інститут Америки, який знаходиться в престижному районі міста. Український прапор майорить в самісінькому центрі Нью-Йорку. Окрім інституту маємо ще школу, музей та церкву. Зустрічей було дуже багато.

ООН: Це визнання України.

Віталій: Це важлива іміджева складова.

ООН: Нью-Йорк це молодіжне місто, супер-активне – які у вас від нього враження, хотіли би там жити?

Віталій: Не виключаю таку можливість. Я абсолютно відкритий – до подорожей, до можливостей, але питання в працевлаштуванні, бо це – фінансове забезпечення, а без нього нікуди.

ООН: Якби ви могли працювати в якомусь з агентств ООН – яке б ви вибрали?

Віталій: Складно сказати.

ООН: У нас є центральне представництво, є і різні агентства – по правам людини, по гуманітарній допомозі і так далі.

Віталій: Мені здається, що я досить універсальний. Тобто, як така – діяльність цікава. В будь-якому випадку кожна проблема на яку спрямована діяльність агенства потребує вирішення. Я цілком зміг би працювати на різних позиціях.

ООН: Ви розглядали можливості працевлаштування в ООН після такого досвіду? Існує дуже багато варіантів – можна починати з позиції асистента, волонтера.

Віталій: Так, мені було б цікаво, і я час від часу моніторю вакансії ООН.

ООН: Розкажіть, чим ще ви займались у рамках мандату?

Віталій: В рамках цього мандату з Марією запустили власний проект «Молодіжні амбасадори ідей ООН», куди ми вклали всі знання, досвід, все що ми здобули впродовж року. Шляхом загальнонаціонального конкурсу відібрали 12 молодіжних амбасадорів, які поширювали в різних куточках нашої держави інформацію про діяльність та особливості функціонування ООН. За неповних 2 місяці нам вдалося охопити понад 1500 людей. Це чудовий результат. Також, окрім Генасамблеї ООН, вдалося взяти участь в з’їзді-саміті, який був присвячений ЮНЕСКО (м. Новий Сад, Сербія). Це було восени, в листопаді, якщо не помиляюсь. Одним із завдань була презентація об’єктів культурної падщини своїй держави. Під час підготовки помітив, що й досі об’єкти, які розташовані Києві транслітеруються не з української, тому перед презентацією розповів про нашу кампанії «Kyiv not Kiev» та важливість написання Kyiv. Також був учасником Всесвітнього океанічного саміту в Абу-Дабі (ОАЕ). Було ще дуже багато заходів по Україні, зокрема участь на найбільшому молодіжному форумі України в Львові (#Молодвіж), моделях ООН та інші.

ООН: Ваша активність вражає! Ви уже як справжній дипломат ООН їздите, просто поки що без посвідчення.

Віталій: Так, і стосовно океану – ніби так, в України немає прямого виходу до океану, але знову ж таки, екосистема – вона одна, тому проблема забруднення, збільшення кількості пластику і дотримання Цілей сталого розвитку є спільною. Важливо брати участь та озвучувати думки молоді.

ООН: Ви презентували, так?

Віталій: Так, загалом це масштабний захід, де співорганізатором є видання «The Economist» і кожного року вони обирають іншу локацію, цього року це були Об’єднані Арабські Емірати. Уперше в рамках заходу було проведено молодіжну панель «Blue week», куди запросили лише декількох молодіжних делегатів до ООН.

ООН: Дуже цікаво насправді. А наступного року що ви плануєте робити? Оскільки ваш мандат закінчиться у вересні(серпні), то виходить що ви маєте ніби відійти від цього, але ж ви вже ввійшли в цей курс, то які у вас плани на наступний рік?

Віталій: Є багато ідей, пропозицій від молодіжних середовищ і наукових у тому числі – щодо лекцій, тренінгів, поділитись досвідом власним, оскільки дуже багато чого ми бачили зсередини. Про багато що ми не прочитаємо в підручниках чи в ЗМІ. Брали участь в закритих зустрічей, де не була присутня преса, наприклад щодо питань Криму. На мою думку, це такий досвід яким потрібно ділитись, бо таким чином ти можеш змотивувати інших бути активними та досягати свої цілей. Задля цього навіть створив власний влог на YouTube.

ООН: Ви зробили власний влог на Ютубі? Як він називається?

Віталій: Називається «Yaremhuk Vlog», там є випуски про Генеральну Асамблею ООН, про поїздку в Абу-Дабі та багато іншого.

ООН: У вас велика аудиторія?

Віталій: Залежно від відео, є півтори тисячі переглядів, тисяча. Вести влог досить складно, але це мій внесок. Мій фокус це активна молодь, яка можливо часом боїться зробити крок, бо здається, що це дуже складно і нереально. Неодноразово повторюю те, що мені вдалося стати Молодіжним делегатом з другої спроби, і якщо вдалося мені – то чому не вдасться вам? Але, звичайно ж, потрібно працювати над помилками та вдосконалюватися.

ОРГАНІЗАЦІЯ ОБ'ЄДНАНИХ НАЦІЙ В УКРАЇНІ