UNiTE

Насильство щодо жінок та дівчат – одне з найпоширеніших порушень прав людини у світі. Кожна третя жінка (33%) протягом життя зазнала фізичного та/або сексуального насильства. Це приголомшливий показник. Ґендерно зумовлене насильство (ҐЗН) є глобальною проблемою, яка існує у всіх країнах у тих чи інших формах, включно з сексуальним насильством, домашнім насильством та торгівлею людьми з метою сексуальної експлуатації.

UNiTE

Насильство щодо жінок та дівчат – одне з найпоширеніших порушень прав людини у світі. Кожна третя жінка (33%) протягом життя зазнала фізичного та/або сексуального насильства. Це приголомшливий показник. Ґендерно зумовлене насильство (ҐЗН) є глобальною проблемою, яка існує у всіх країнах у тих чи інших формах, включно з сексуальним насильством, домашнім насильством та торгівлею людьми з метою сексуальної експлуатації.

Подекуди в світі ситуація навіть гірша, оскільки 70% жінок та дівчат повідомляли, що зазнавали насильства у зв’язку з їхньою ґендерною приналежністю. У всьому світі близько 15 мільйонів дівчат-підлітків у віці від 15 до 19 років зазнали примусу під час сексу. На підставі даних з 30 країн, лише 1% дівчат-підлітків, які зазнали примусового сексу, звернулися за професійною допомогою. Це насильство – сексуальне, фізичне, психологічне чи економічне – може відбутися будь-де і будь-коли, на приватній території та в громадських місцях.

image?w=401&h=518&rev=1&ac=1&parent=1Z1R0I1wNy7E2_Bo45TlswyIuQf7GotXbcj6xnOs5vVs

Ґендерно зумовлене насильство спричиняє як безпосередні, так і довгострокові наслідки для фізичного, психічного та сексуального здоров’я

жінок та дівчат, і зрештою впливає на їхнє благополуччя, стаючи на заваді повноцінній участі в житті суспільства. Ґендерно зумовлене насильство не лише спричиняє біль та страждання, але й руйнує родини, погіршує ефективність праці, послаблює конкурентоздатність країни та сповільнює її розвиток.

Міжвідомча взаємодія є найбільш ефективним способом запобігання та відповіді на ҐЗН. Міцна партнерська співпраця та

та громадянського суспільства є виключно важливими для надання необхідної підтримки жінкам та дівчатам, що вразливі до насильства або зазнали його. Більше того, міжнародні дослідження показують, що кожен долар США, вкладений в запобігання ГЗН, сприяє економії 5-20 дол. США майбутніх витрат на послуги, пов’язані з подоланням його наслідків. спільні інтервенції силами державних структур, міжнародних організацій

Навіщо кампанія потрібна в Україні?

Ґендерно зумовлене насильство в Україні є широко розповсюдженим та систематичним. Більше того, 90% постраждалих від ґендерно зумовленого насильства − жінки. Зокрема, за даними Міністерства соціальної політики, у 2018 році зафіксовано 110 687 скарг щодо домашнього насильства (порівняно з 96 245 зверненнями за той самий звітний період 2017 року, що на 13% більше), з них 91 087 звернень від жінок , 14 457 - від чоловіків і 1 005 - від дітей (без поділу за статтю).

Відповідно до опитування про поширеність цього явища, проведеного в 2014 році, принаймні 22% жінок у віці 15-49 років хоч раз у житті зазнавали принаймні однієї форми ґендерно зумовленого насильства. Три з десяти жінок (28%) зазнали фізичного чи сексуального насильства з боку попереднього партнера; 24% стикалися з фізичним або сексуальним насильством з боку людини, що не була їх партнером. Також за їхніми свідченнями, 5% жінок зазнали сексуального насильства у стосунках з нинішнім партнером, 7% - з попереднім партнером, 5% - з не партнером та 7% - з будь-яким партнером.

У суспільстві вважають, що жінка часто сама провокує насильство. Кожен другий респондент погоджується, що зґвалтування є виною жінки, якщо вона знаходилась в стані алкогольного або наркотичного сп’яніння. Близько однієї третини вважають, що жінки можуть спровокувати сексуальне насильство нерозбірливими стосунками з чоловіками або провокаційним одягом. На думку 11% жінок та 23% чоловіків, якщо жінку зґвалтували, вона сама зробила щось, що призвело до таких наслідків.

Жінки, які стикаються з численними формами дискримінації, такі як жінки з інвалідністю, жінки, які живуть з ВІЛ, жінки з етнічних меншин, ЛГБТ+, внутрішньо переміщені жінки, та ін., набагато вразливіші до різних форм ґендерно зумовленого насильства та рідше звертаються до поліції та інших установ через свій статус, стигматизацію та системну дискримінацію. Наприклад, одна з трьох жінок, які живуть з ВІЛ (35,3%), зазнавали насильства від партнера та чоловіка. Ця частка значно перевищує середню серед українських жінок загалом (19%). Більше половини (51,3%) опитаних жінок не мали жодної підтримки після факту насильства. Діагноз ВІЛ значно збільшує ймовірність зазнати насильства і в найбільшій мірі - в 15,5 разів! - зокрема в галузі охорони здоров’я, з якою жінки повинні мати справу, щоб забезпечити своєчасний та правильний догляд та лікування

та вести продуктивне життя. Якщо говорити про своє сексуальне життя, кожна п’ята жінка з ВІЛ займається сексом виключно для задоволення свого партнера, але ніколи не ініціює секс сама, а 35,6% опитаних завжди або зазвичай займаються сексом, коли цього хоче її партнер. З жінок, які живуть з ВІЛ, 10,7% вважають свій ВІЛ-позитивний статус або страх заразити свого партнера (8,9%) перешкодою для сексуального життя. Лишається питанням чи можна такий підхід розцінювати як сексуальну згоду, і в зв'язку з цим стає очевидним, що так звані шлюбні обов'язки є порушенням права людини на її фізичну недоторканість .

Говорячи про принцип згоди, важливо зазначити, що лише 9 із 31 країни Європейського економічного простору мають закони, які визначають секс без згоди як зґвалтування. Незважаючи на те, що Україна не є членом ЄЕП, вона має відповідну законодавчу базу, розроблену для захисту жертв сексуального та домашнього насильства. Поправки до Кримінального кодексу України, які набули чинності 11 січня 2019 року, стосуються питань зґвалтування, сексуального насильства, принципу згоди, обмежувальних приписів тощо. Ці позитивні зрушення на законодавчому рівні є критично важливими у боротьбі з ґендерно обумовленим насильством, домашнім та сексуальним насильством та у забезпеченні захисту особам, що пережили насильства.

Внутрішньо переміщені жінки є більш вразливими до різних форм насильства під час конфлікту, в тому числі приниження, образ, залякування, шантажу, словесних погроз, фізичного насильства, вилучення коштів та майна, вилучення офіційних документів, примусової неоплачуваної праці, а також стають об’єктами непристойних висловів сексуального змісту.

Більше того, жінки та дівчата здебільшого є ключовими мішенями сексуального насильства в збройних конфліктах та війнах. Конфлікт також посилює частоту та жорстокість усіх форм ґендерно зумовленого насильства, особливо сексуального насильства та зґвалтування, що є його невід'ємною складовою.

З огляду на вищезазначене, у 2018 році уряд України оновив Національний план дій та включив аспекти Стратегії запобігання та реагування на сексуальне насильство, пов’язане з конфліктом в Україні. План дій, серед іншого, включає навчальні та тренінгові програми для сектору безпеки щодо питань запобігання, захисту та реагування, а також психологічну допомогу та програму реабілітації осіб, що пережили досвід сексуального насильства в умовах конфлікту, а також передбачає інформаційну кампанію щодо запобігання сексуальному насильству тощо.

Вперше у Плані дій уряду на 2018 рік визначено пріоритет запровадження ґендерних радників та інтеграції ґендерних питань у вищі навчальні заклади у секторах безпеки та оборони.

Одна з основних проблем, з якою стикаються постраждалі від ҐЗН – доступ до якісних необхідних послуг, включно з безпечними приміщеннями та соціально-психологічним консультуванням.

Мобільні команди, що працюють у 12 областях, надали соціально-психологічну підтримку та цільову допомогу при 62,690 випадках ҐЗН з листопада 2015 року. Національна гаряча лінія з питань ГЗН прийняла більше ніж 103,448 дзвінків з січня 2016 року; 87% випадків, про які було повідомлено, стосувалися домашнього насильства. Наразі працює 9 притулків для постраждалих від ҐЗН. І це лише початок. Розвивається мережа дитячих кризових центрів та консультаційних пунктів. Більше того, система охорони здоров’я отримала новий інструмент для ідентифікації та підтримки осіб, що пережили досвід сексуального та ґендерно зумовленого насильства, конфіденційним та безпечним шляхом, що повністю відповідає міжнародним принципам та процедурам.

Відповідно до недавнього дослідження «Сучасне розуміння маскулінності: ставлення чоловіків до ґендерних стереотипів та насильства щодо жінок», 8% респондентів чоловічої статі погодилися, що якщо жінка зраджує чоловіку, то для чоловіка вважається прийнятним вдарити її. Крім цього, 19% респондентів чоловічої статі погодилися із твердженням про те, що, якщо жінку зґвалтували, то вона зазвичай зробила щось таке, через що опинилася в цій ситуації.

C:\Users\Alona Zubchenko\Downloads\Untitled.png

Загальні економічні збитки від насильства щодо жінок склали 208 млн. дол. США у 2015 році, або 0,23% ВВП України, що еквівалентно річному бюджету м. Одеси.


На додачу до прийняття ґендерно-чутливих положень законодавства, дуже важливим кроком до зміцнення заходів, спрямованих на викорінення насильства проти жінок та дівчат в Україні, є ратифікація Україною Конвенції Ради Європи про запобігання всім формам насильства щодо

жінок та домашньому насильству і боротьбу з цими явищами (Стамбульська конвенція). Конвенцію було підписано у 2011 році, але ще не ратифіковано, отже, вона не є юридично обов’язковою для України. Її ратифікація була однією з рекомендацій Комітету з ліквідації дискримінації жінок (CEDAW) для України.

Дійте вже зараз!

  • Ви можете вислу– хати, повірити, та підтримати людину, яка розповідає про те, що зазнала насильства;
  • Якщо ви зазнали насильства чи стали його свідком, звертайтеся за допомогою до Національної гарячої лінії за номером 116123 (мобільний), до поліції (102), в найближчі медичні заклади та центри соціальних служб для сім’ї, дітей та молоді;
  • Долучайтеся до заходів в рамках кампанії «16 Днів Активізму проти ґендерно зумовленого насильства» (відвідайте веб-сайт www.un.org.ua, щоб подивитися, які заходи проводяться поблизу вас), дізнайтеся, що можна зробити, хто може допомогти та які можливості вже існують для підтримки жінок та дівчат.
  • Приєднуйтеся до адвокації за захист потерпілих від ҐЗН - розірвіть коло мовчання та припиніть толерувати насильство в будь-якій його формі.

Хто бере участь у кампанії і де саме?

Реалізовуючи кампанію 2019 року, Команда ООН в Україні застосовуватиме до своїх ініціатив з адвокації партнерський підхід, залучаючи в якості рівних зацікавлених сторін молодих жінок та чоловіків разом із активістами з ґендерної рівності інших поколінь, працюючи разом із ними, при цьому оцінюючи їх знання, досвід та внесок.

ООН Україна буде залучати активістів/ок з питань ґендерної рівності та правозахисників/ць з прав жінок з різних груп базуючись на різних міжсекційних складових, таких як сімейний стан, інвалідність, сексуальна орієнтація, гендерна ідентичність, релігійна та етнічна ідентичність, статус внутрішньо переміщеної особи, статус біженця чи мігранта. Особлива увага приділятиметься залученню молоді. Фокус ООН в процесі залучення молоді до кампанії UNITE буде зосереджено на підлітках віком від 13 до 17 років, молодих жінках, небінарній та транс-молоді, хлопцях та молодих чоловіках, активіст(к)ах з питань гендерної рівності у віці від 18 до 30 років. Залучення молоді з різних вікових груп, молоді з різними здібностями, статусом та віросповіданням забезпечить широке включення, підкреслюючи необхідність нікого не залишати осторонь.

Об’єднані спільною метою, ми організовуємо різні заходи протягом періоду з 25 листопада до 10 грудня для підвищення обізнаності та активізації дій, спрямованих на ліквідацію ґендерно зумовленого насильства по всій країні. Темою глобальної кампанії 2019 року в Україні є «#ДійзаЗгоди: Покоління рівності проти зґвалтувань!», що закріплює прагнення Кампанії UNiTE звільнити світ від насильства, особливо сексуального насильства, як його складової, проти жінок та дівчат у всіх куточках планети, досягнувши найбільш незабезпечених та маргіналізованих груп населення, зокрема, серед біженців, мігрантів, меншин, корінних народів та населення, що постраждало від конфліктів та стихійних лих.

В Україні цьогорічна кампанія популяризує і просуває культуру згоди у стосунках.

Ми закликаємо приєднатися до нашої онлайн-кампанії та поділитися інформацією про згоду як механізм запобігання зґвалтуванням чи будь-яким видам сексуального насильства.

Запрошення на публічний захід, який відбудеться 11 грудня, буде розміщено на офіційних ресурсах Організації Об'єднаних Націй в Україні.

Щоб одержати більше інформації, дивіться оновлений календар подій на www.un.org.ua та на сторінці ООН в Україні в соціальній мережі Facebook.

За додатковими матеріалами та інформацією, в тому числі для преси, просимо звертатися до:

Олени Лаби
Спеціалістки з комунікацій

Тел. +38 044 253 93 63 (вн. 140)
E-mail: olena.laba@un.org

ОРГАНІЗАЦІЯ ОБ'ЄДНАНИХ НАЦІЙ В УКРАЇНІ